Діалог на тему «Школа»
– Привіт, Іванко!
– Привіт, Катюшо! Як же давно я тебе не зустрічав! Радий тебе бачити на цій олімпіаді!
– Ти тут будеш представляти свою школу?
– Ще б пак! А ти, звісно, свою?
– Так, я тут від нашої міської гімназії. Нагадай мені, будь ласка, в якій школі ти навчаєшся. Я вже забула, ми так давно бачилися…
– Я вчуся у школі №18, і це найкраща школа в світі! Ми поглиблено вивчаємо біологію, і тому я певен, що здобуду на цій олімпіаді перше місце. Ну, хоча б призове!
– Ви з учителем спеціально готувалися до олімпіади?
– Та ні, але ми з біології проходили більше, ніж дає звичайна програма. В нас були цікаві уроки. Ми робили спостереження за рослинами, птахами та рибками. В нас навіть «живий» куточок є в кабінеті біології. Зоя Павлівна організувала нас також збирати гербарії, хоч не всім це подобалось. Наші хлопці вважають це нудним заняттям.
– А твоя яка думка з приводу гербаріїв?
-Я – за, і мені було цікаво. Я люблю природу в усіх її проявах.
– Ти добре підготовлений та обов’язково переможеш. А я не впевнена в своїх силах..
– Та звідки в тебе сумніви?
-Я вчуся в гуманітарному класі. Ми не приділяємо біології багато уваги. Просто я стала найкращою на шкільній олімпіаді з біології, і тому мене направили на міський етап…
– Покинь такі думки! Ти любиш біологію і взагалі природу! Ти розбираєшся у цій темі! Я це пам’ятаю ще з тих часів, коли ми разом ходили в гурток юних натуралістів! Можливо, біологія – це твоє справжнє покликання!
– Дякую, ти вмієш підняти настрій! Хай тобі щастить, Іванко!
– І тобі, Катюшо!
http://litera.net.ua/?p=2715
Шкільні справи. Діалог.
У Софійки виникла чудова ідея, котру вирішила втілити в життя. Одного дня вона прийшла у клас і промовила:
- Привіт, друзі.
- Привіт.
- Я маю чудову ідею як прикрасити наше шкільне подвір’я. Давайте розфарбуємо шкільний паркан у жовто-блакитний колір.
- Залюбки. Це дуже гарна ідея.
- Але нам треба купити фарбу та пензлик.
- Пропоную, щоб актив класу організував збір коштів. Інші учні класу будуть фарбувати. Таким, чином усі візьмуть участь у цій гарній задумці.
- Добре. Якщо завтра ми зберемо кошти та купимо все необхідне, тоді в суботу можна приступити до справи.
- Я думаю, що кольоровий шкільний паркан звеселить перехожих у холодну осінню погоду.
http://8next.com/dialog/644-tv_ukrl6_12.html
Діалог про школу "Перший урок"
У класі перерва. За партою Петренко і Іванченко. Петренко збирає речі в портфель.
Іванченко: Ти куди це зібрався?
Петренко: Я з алгебри піду! Нема що там робить. Нутром чую, мене запитають, а я нічогісінько не знаю.
Іванченко: Та облиш! Питають тих, у кого на лобі написано «Я не вивчив!».
Петренко: От бачиш! (стукає себе по лобі) Хіба нема?
Іванченко: Треба зробити так, ніби ти готовий! Аутотренінг!
Петренко: Що?
Іванченко: Аутотренінг! Самонавіювання! Повторюй за мною: у мене до уроку алгебри все готово!
Петренко: У мене до уроку алгебри все готово.
Іванченко: Я виконав домашнє завдання!
Петренко: Я виконав домашнє завдання… Невже?
Іванченко: А ти як думав? Повторюй: усі три завдання і п'ять вправ!
Петренко: Усі три завдання і п'ять вправ!
За аутотренінгом хлопці не помітили, як до класу зайшов учитель.
Учитель: Петренко, що я чую, ти готовий до уроку?!! Справді?
Петренко ствердно киває.
Учитель: У лісі щось велике згинуло! Слон! Іди до дошки.
Петренко впевнено йде до дошки.
Петренко: У мене до алгебри все готово! Я виконав домашнє завдання! Всі три завдання і п'ять вправ!
Учитель: Ну, напиши на дошці вправу 87
Петренко: Я виконав домашнє завдання! Всі три завдання і п'ять вправ!
Учитель: Нічого не розумію! Покажи зошит!
Петренко несе зошит. Учитель дивиться.
Учитель: Петренко, Петренко! А як упевнено йшов ... Два! Ні, тут таки два багато. Ти перший номер… Одиниця! Неси щоденник!
Петренко і Іванченко виходять зі школи. На обличчі Петренка передчуття біди.
Петренко: Ех, вдома запитають: «Як у школі?» - І мені капець. Повний. Капут. Вихідні пропали.
Іванченко: Звідки ти це взяв?
Петренко: А що?
Іванченко: Ти погано слухав, що тобі сказали на уроці. Ти – лідер!
Петренко: Я-а?
Іванченко: Ну так!
Петренко: Як це?
Іванченко: Тобі сказали – «Ти перший номер». Перший! Не другий і ніякий не третій! Попереду всіх!
Так вдома і скажи. А коли не повірять – ти їм щоденник і покажеш!
(Петренко знизує плечима та розводить руками...)
http://szenki.in.ua/index.php/shkilne-zhyttia/213-pershyi-nomer
|
