Вітаю Вас Гість!
П`ятниця, 29.03.2024, 00:25
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Вірші українські [15]
Вірші українських поетов для школи і школярів, вірші учнів навчальної, середньої та вищої школи
Вірші для дітей [13]
Дитячі вірші про мову, Україну, вірші для дітей Тараса Шевченко та Лесі Українки, віршики про природу та маму
Диктанти українською мовою [7]
Українські диктанти для 1,2,3 класу навчальної школи, 4, 5, 6, 7, 8, 9 класу середньої школи та 10, 11 класу вищої школи
Українські перекази [5]
Докладні перекази тексту з української мови, стислі перекази творів українських письменників, контрольні українські перекази для школярів художнього стилю
Твір [94]
Українські твори на тему життя людини, твір опис та твір роздум українською мовою, художні твори мініатюри про мати та дитину
Діалог [13]
Діалоги з української мови, короткі та довгі
Мініатюра [5]
Твори мініатюри українською мовою на різні теми. Для школярів, школи та вчителів у допомогу
Розповідь [12]
Цей розділ допоможе вам скласти розповідь з текстом українською мовою
ГДЗ [2]
Готові домашні завдання по математиці, ГДЗ з української та англійської мови та інші.
Привітання [14]
Різноманітні привітання зі святами: з днем народження, ювілеєм, новим роком, 8 березня та 23 лютого
Сочинения [40]
Сочинения на русском языке
Диктанты [2]
Диктанты по русскому языку и литературе
Казки [8]

Наше опитування

Що вам потрібно?
Всього відповідей: 2451

Статистика

Пошук

Цікаве

Популярні українські твори

Популярні вірші українською мовою

Популярні диктанти

Готові домашні завдання / ГДЗ

Друзі сайту

українська

Головна » Файли » Казки

Дорогі школяри та вчителя! Розділ нашого сайту: "Казки" містить різноманітні матеріали у допомогу для школи. Казки - тільки самі популярні та необхідні для підготовки до школи і в допомогу вчителям
Казка по дощ
09.11.2016, 13:21


Про що співає дощ

Над землею сонно рухалась велика сива хмара.
Вона вже кілька днів гуляла по небу, збираючи крихітні краплинки для рясного дощу.На півночі і на півдні, з заходу і сходу позбиралась вода.
І от нарешті хмара стала такою важкою, що навіть вітер її вже не міг поворушити.
--Зараз впаду! -- кричала найнижча краплинка, ледь-ледь тримаючись за хмару.
-- І я!
-- І я! -- почулось довкола.
Легкий подув вітерця збив першу крапельку.
-- КРАП! -- вона впала на металевий дах машини і розбилась на сотні бризочок.
Подружка-сестричка з тихесеньким плюском впала на пісок, і відразу ж зникла там.
А за ними посіялось:
--Крап-крап-крап! КРАП! Крап-крап-крап! КРАП! Крап-крап-крап! КРАП! Крап-крап-крап! КРАП!
На ледь пожовклі і легко зарум'янені сонцем листочки, на зелену ще травичку, на багряні ягідки горобини і калини, до таких же крапельок у озеро, на закриті пелюстки квітів, ніби вимагаючи від них відкритися, на дахи будинків і шибки вікон.
Тоді, стікаючи звідусіль, утворювали калюжі.
Але, якщо добре прислухатися, можна було почути справжню пісню дощу:
Ми траву вмиваємо,
Землю напуваємо,
У струмку скупаємось,
З гірки покатаємось,
По віконця стукаєм,
В озеро ми хлюпаєм,
З вітром танцювали,
Калюжкою стали.
Завтра сонце вигляне,
Нас теплом зігріє,
Станемо ми хмаркою,
Потім дощ посіє.
Вітер крапелькам став за музику, час від часу легенько завиваючи.
А вгорі хмара, що ще хвильку назад сіяла дощик, сонно потягнулась і заснула.
Настала тиша.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна


http://talesworld.org.ua/node/375

Казочка про дощ

Жив собі Дощ. Звісно, що дощем він не одразу став – до цього був туманом, мжичкою, дощиком… Але потім розрісся, подорослішав, і став Великим дощем. І тільки й знав у своєму житті, що йти. І йшов собі, бо так робили його батьки, і діди, і пра-пра-пра…

Йшов він, йшов, інколи на старі звичні місця, потім знову ходив кудись далеко – місцини для нього багацько було. Але дощ розумним був – він не тільки робив свою справу, але й спостерігав за подіями там, внизу. І помічав, що не завжди йому раді на землі. Коли він ішов на розпечених сонцем літніх полях, йому назустріч вибігали діти, раділи, кликали : «Піди-піди, дощику…». У літніх містах, де асфальт плавився від спеки, теж раділи – особливо, якщо дощик був невеликим.

Та інакше було у осінню і весняну пору – тоді від крапель Дощу люди сумнішали, куталися в куртки і плащі і чимдуж поспішали заховатись від нього. Дощ не розумів цього і ображався – він-бо хотів як краще, хотів порадувати людей, а виходило навпаки…

Одного разу йшов Дощ осіннього дня, і як завжди, бачив перед собою порожню вулицю. Всі поховалися від нього по домівках… Аж раптом побачив Дощ хлопця, що самотньо стояв на тротуарі.

– А чому ти втікаєш від мене? – поцікавився Дощ.

Хлопець, геть змоклий, підняв до нього голову:

– Я… на кохану чекаю. Бо сумую за нею, і хочу бачити навіть не заважаючи на те, що ти йдеш.

– А чому ж тоді інші втікають від мене?

– Тому що восени ти холодний і сумний… І від тебе всім стає сумно.

– І тобі?

– І мені. Але кохання мене зігріває і думка про мою кохану дівчину веселить мене.

– А що таке…кохання? – здивувався Дощ.

– Це – коли відчуваєш себе щасливим, навіть коли навколо холодно і темно – тільки побачивши свою кохану, згадавши про неї, думаючи про неї…

Замислився Дощ…

– Знаєш, – сказав, – напевне, перестану я поки що тут йти, а полечу у країни, де зараз спекотно. А от влітку повернуся сюди. Будете милуватися під моїми краплями, і я теж відчуватиму себе щасливим…

І полетів.

©Сергій Носенко


http://kazka.text.in.ua/?p=49

Оля і дощ

Оля пішла гуляти.

На вулиці було досить тепло, але небо вкрили велетенською ковдрою сиві хмари.

Маленька шукачка пригод вирішила прогулятись до сусіднього парку. А парасольку з собою не брала, бо любила гуляти під дощем. Хоч матуся й не дозволяла їй бігати по калюжах, бо вона легко могла застудитись.

У парку Оля зачаровано дивилась на квіти. Всюди буяли барвами троянди. Довкола розносився такий приємний запах, що Оля не помітила, як почав накрапати дощик.

Він був лагідним і дуже теплим.

Краплинки падали з неба на квіти і листочки немов дорогоцінні перлини, розтікалися по зелені, вмиваючи її.

Оля вийшла з-під дерева на паркову алею.

Відразу кілька краплинок впало їй на лице. Ці маленькі краплинки-перлинки ніби хотіли привітатися з дівчинкою.

Перша краплина - найбільша, наче казала:

- Я ще вчора була частинкою велетенської океанської хвилі.

- А я вночі була росою на полі, - прошепотіла інша

- А ми кілька днів літали над землею, набирали сили, щоб омити землю, - загомоніли гурт краплинок.

Дівчинка уважно вивчала краплинки на своїй долоньці. Там їх зібрався вже з десяток і перетворився в маленьке озерце.

Дрібненькі краплинки, що сиділи на плечі, раптом вирішили збігти донизу. На шляху зустрілися ще з декількома, а потім ще і ще до них приєднувалися інші краплинки.

І вже цілий струмочок стікав по маленькій ручці Оленьки і з ліктя падав на травичку. А дівчинка заворожено спостерігала за цією чудовою повітряною річечкою.

Краплини все падали й падали, з кожною хвилиною їх ставало більше і більше. Так легенький літній дощик перетворився в зливу.

Десь далеко вже і блискавка розрізала небо навпіл, а грім прогуркотів зовсім близько.

Оля подумала, що можна б було вже йти додому, адже мама буде сильно хвилюватися, якщо не побачить вдома свою крихітку-донечку.

Дівчинка була в легеньких сандаликах, але бігла додому навпростець, черпаючи воду у калюжах, що попадалися їй на шляху. І це ще більше звеселяло малу бешкетницю.

Такої радості, як від цієї пригоди, Олечка давно не відчувала.

На порозі її зустріла мама і зовсім не лаяла, а тільки швиденько розтерла її пухнастим рушничком і висушила цим же рушничком волоссячко...Напоїла гарячим малиновим чаєм і вклала донечку в ліжечко.

А Оля так хотіла малювати дощик...Але заснула відразу і снилося дівчинці, що вона малює дощик, а крапельки на її малюнку співають і танцюють запрошуючи до свого танку і Олечку.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна


http://talesworld.org.ua/node/42

Категорія: Казки | Додав: Поля
Переглядів: 8527 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 4.0/1
[02.06.2013][Діалог]
Діалог на тему "Телефонна розмова" (0)
[14.11.2016][Вірші українські]
Вірші про зиму (0)
[24.03.2017][Твір]
Твір "Творчість Дж.Свіфта у світі зарубіжної літератури." (0)
[13.12.2016][Твір]
Твір на тему "Святий Миколай" (0)
[08.03.2016][Діалог]
Діалог на тему "У школі" (0)
[03.01.2017][Твір]
Різдвяні традиції моєї родини (0)
[23.12.2016][Розповідь]
Розповідь про звичаї козаків (0)
[16.02.2016][Твір]
Твір на тему "Весна Прийшла" (0)
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]