Навіщо потрібно чистити зуби
Жив-був на світі мікроб. І звали його Стрептококкус. Цей мікроб був дуже злим і терпіти не міг красиві дитячі зубки - так і норовив в них оселитися, щоб зіпсувати малюкові всіх білих «братчиків», наробити в них дірочок, щоб вони випали. І дійсно, в ротику, де селився Стрептококкус, зубки починали чорніти і псуватися, і у дитини починався карієс.
І ось одного разу цей нехороший мікроб оселився в ротику у малюка Андрійка. А вибрав він Андрійка тому, що той дуже не любив чистити зубки: коли мама кликала його у ванну, він ховався під ліжком і ні за що не хотів йти.
«Класно, цей хлопчик не любить чистити зуби!» - зрадів Стрептококкус. - Значить в його ротику я буду перебуватиму, щоб зробити поганими всі-всі його зубки ». Так і став жити Стрептококкус у Андрійка в роті. Але хлопчик нічого не знав про негативний мікроб і продовжував не чистити зубки. Але в один момент у нього почорніли відразу три зубика, а в одному з них навіть з'явилася дірочка. І мамі довелося відвести його до зубного лікаря. Добрий лікар вилікував хлопчикові зубки і прогнав шкідливого Стрептококкуса, але попередив малюка, що якщо він не буде чистити зубки, мікроб знову оселитися в його роті. З тих пір хлопчик Андрійко кожен ранок і вечір чистить зубки, а мікроб Стрептококкус не може більше жити у нього в роті.
http://raskazki.blogspot.com/2015/05/blog-post_18.html
"Зубастик" - казка для тих, хто не хоче чистити зубки
В одній чарівній країні жили-були зубки. Так-так, звичайнісінькі зубки. Серед них був один маленький зубчик на ім’я Зубастик. Зубастик дуже любив хрумкати горішки, гризти яблучка і цукерочки.
У цій чарівній країні у всіх зубів були свої будиночки, де вони їли, спали і чистилися. Наш зубчик дуже любив поспати і поїсти, а ось чиститися щіткою йому зовсім не подобалося чомусь … ліниво йому було.
«Задоволення від цієї справи ніякого, користі теж не бачу, — розмірковував так Зубастик, — тільки час даремно витрачаю, краще б пожувати в цей час цукерку…»
І одного разу вирішив зубчик зовсім перестати чиститися.
Цілими днями безперервно Зубастик хрумкав горішки і їв різну смакоту. Весело йому жилося і не доводилося двічі на день витрачати час на чистку.
Одного разу Зубастик пішов у гості на день народження до друга. Коли він прийшов додому до нього, то чомусь ніхто не хотів з ним розмовляти і гратися.
«Що це з ними? Раніше ж їм подобалося зі мною гратися», — засмутився Зубастик.
Там був величезний смачний торт з шоколадом і горіхами. Зубастику теж дістався шматочок торта, але на загальний подив, як тільки Зубастик спробував тортик, то відразу закричав, наче від болю, заплакав і втік.
«Що це з Зубастиком? Раніше ж йому подобалося їсти солодощі», — здивувалися всі.
А у Зубастика так розболілося все-все від цього шоколадно-горіхового торта. Ой, як було боляче, навіть плакати і ворушитися було жахливо боляче.
«Напевно, я вмираю», -вирішив Зубастик і побіг швидше в лікарню.
У лікарні його зустрів добрий лікар Чистозуб, оглянув він Зубастика, похитав головою і сказав: «Так, це дуже важкий випадок, я нічим не можу тут допомогти».
«Невже це все? Невже я більше ніколи не зможу хрумкати?!» – злякався зубчик і гірко-гірко заплакав.
Лікар Чистозуб спокійно відповів: «Будеш ти хрумкати ще чи ні, залежить тільки від тебе. Кожен сам повинен стежити за своїм здоров’ям. Ти, дорогий Зубастик, коли востаннє чистився, наприклад?»
Зубастик задумався … і не зміг пригадати, коли це було востаннє: «Давним-давно, напевно».
«Ммммм, і ти ще дивуєшся, що тобі так боляче їсти? – Здивувався лікар, – ти що не знаєш для чого зуби чистяться?»
«Ні…» – невпевнено простогнав Зубастик.
«Зуби чистяться для того, щоб на них не накопичувалися бруд і залишки їжі. Адже все це залишається на зубках, і якщо не чистити зубки спеціальною щіткою, то весь цей бруд починає руйнувати зубки, саме тому у тебе все так болить, Зубастик, – відповів доктор Чістозуб. – Вирішуй сам: якщо ти хочеш одужати, то чисться вранці і ввечері, і не шкодуй на цей час!»
Зубастик кивнув і бігом побіг додому, знайшов там свою зубну щітку і довго-довго відтирав з себе весь бруд. Потім зубчик подивився на себе в дзеркало і побачив, що він весь покритий маленькими дірочками, які під брудом було не видно.
«Що ж я з собою зробив…» – гірко зітхнув Зубастик.
З тих пір пройшло багато часу. Зубастик ретельно кожен день чистився вранці та ввечері, він знову став білим і міцним, він знову зміг їсти горішки та солодощі. Тільки от маленькі дірочки так і залишилися, як нагадування про його ледачий вчинок.
(Автор Ірина Терентьєва psychologia-prosto.ru)
https://dytpsyholog.com/2015/05/23/%D0%B7%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA-%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D1%82%D0%B8%D1%85-%D1%85%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%B5-%D1%85%D0%BE%D1%87%D0%B5-%D1%87%D0%B8%D1%81/
Казка про зубки
Жили-були зубки. Жили вони, не тужили в роті у
хлопчика Іванка. Спочатку вони жили добре, вони були білі, красиві і здорові. Тільки дуже не довго вони раділи. Поганий їм господар дістався, просто нечупара. Він їх майже зовсім не чистив. Іванко взагалі дуже не любив вмиватися. Сумували зубки і ображалися на Іванка. Сумна життя у них настала, і вони захворіли від розладу.
- Ми чули, - сказали передні зуби, - що якщо господар зуби не чистить, то вони можуть образитися і піти від нього зовсім.
- Як так? - не повірив Іванко. - Куди піти? А як же я цукерки їсти буду? А яблука як гризти? Не може бути!
І він побіг до старої мудрої бабусі. Бабуся була старенька і багато знала.
- Бабуля, - запитав Іванко, - а правда, що зубки можуть образитися і піти?
- Звичайно правда, - сказала бабуся. - Зубки завжди ображаються, якщо їх не чистять. Вони починають хворіти і випадати.
- Випадати? - здивувався Іванко. - Це як?
- А так: вистрибують з рота і тікають шукати іншого господаря.
Задумався Іванко, а потім і питає:
- Бабуся, а як же я? Я ж не можу без зубів!
- Тоді тобі треба з ними помиритися.
- Так, - закричали зубки, - давай миритися, давай. Почисти нас і ми не будемо більше на тебе ображатися. Тільки не забувай, ми любимо митися вранці і ввечері.
- Добре, - зрадів Іванко.
З тих пір вони більше не сварилися і жили дружно.
http://dnz232student.blogspot.com/p/blog-page_14.html
|
