Твір на тему: Барви осені
Поспішає, квапиться осінь, все нові і нові фарби знаходить вона для своєї картини. Сірими хмарами покриває небо. Змиває холодним дощем строкатий убір листя. Для своєї роботи взяла осінь найяскравіші фарби і взялася за свою картину. Берези і тополі покрила вона лимонної жовтизною. А листки осинок і клена розрум'янила, ніби стиглі яблука. Всі дерева і навіть кущі прикрасила осінь по-своєму, по-осінньому: кого в жовтий наряд, кого в яскраво - червоний. Одні тільки сосни та ялини не знала вона, як прикрасити. У них адже на гілках не листя, а голки, і їх важко розмалювати. Нехай, як були влітку зелені, так і залишаються.
І раптом різко змінює осінь свої фарби. Рослини сірі, пожухлі. Спорожніли поля і луки. Ще ширше, просторіше стало. І потягнулися над ними в осінньому небі косяки перелітних птахів: журавлів, гусей, качок ... Відлітають птахи у вирій.
Чудова вийшла картина. Тільки здається, ніби в ній щось не закінчено, ніби чекають чогось притихлі омиті осіннім дощем поля і ліси. Чекають, не дочекаються голі гілки кущів і дерев, коли прийде новий художник і одягне їх у білий пухнастий убір.
http://myessay.ru/2015-05-13-18-41-52/5589-2015-06-07-09-45-27.html
Барви осені
Ось настала золота осінь. Сама красива і мальовнича пора року. Осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. Ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. На берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти.
Золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. Ідеш і радієш такій красі. І починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. А іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою.
Гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. Дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. Не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. Ах! Як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти.
Золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. Але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.
https://vk.com/club59937816
твір українською мовою: "Барви осені"
Барви осені різнокольорові… Жодна інша пора року не радує око таким багатством кольорів та відтінків, хоч кожна по-своєму красива. Осінь недарма називають золотою – особливо в жовтні, коли листя на деревах стають усіх можливих кольорів – лимонно-жовті, жовтогарячі, золоті, червоні та насичено-багрові. А берези та верби ще й досі зберігають своє свіже зелене вбрання. Найбільш яскравий і сонячний жовтий колір з-поміж усіх має листя ясеня. Це моє улюблене дерево. Мені подобається прогулятися в парку ясного жовтневого дня, коли навіть повітря виблискує якоюсь дзвінкою прозорістю, над головою розкидається безмежне синє небо, а де-не-де поміж гілок проглядають червоні ягоди достиглої горобини.
Така барвиста пора осені настає раптово та швидко минає. На зміну їй приходять дні, коли дивишся на світ ніби крізь сіру вуаль дощу. І приглушуються барви, відтінки, заспокоюється, готуючись до зимового перепочинку, природа. Небо опускається нижче, листя стає коричневим та посохле падає нам під ноги.
Проте недарма співається в пісні, що у природи немає поганої погоди. Одного разу я бачив таку саму картину, як у фільмі «Службовий роман»: осінній сніг на багряному листі, що ще не встигло облетіти. Це було дуже красиво, захопливо і незвичайно.
http://parta.at.ua/publ/tematichni_shkilni_tvori/na_vilnu_temu/mini_tvir_barvi_oseni/99-1-0-2721
|
