Твір на тему "Людина майбутнього" - Твір
Вітаю Вас Гість!
Субота, 10.12.2016, 17:36
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Вірші українські [14]
Вірші українських поетов для школи і школярів, вірші учнів навчальної, середньої та вищої школи
Вірші для дітей [10]
Дитячі вірші про мову, Україну, вірші для дітей Тараса Шевченко та Лесі Українки, віршики про природу та маму
Диктанти українською мовою [6]
Українські диктанти для 1,2,3 класу навчальної школи, 4, 5, 6, 7, 8, 9 класу середньої школи та 10, 11 класу вищої школи
Українські перекази [5]
Докладні перекази тексту з української мови, стислі перекази творів українських письменників, контрольні українські перекази для школярів художнього стилю
Твір [62]
Українські твори на тему життя людини, твір опис та твір роздум українською мовою, художні твори мініатюри про мати та дитину
Діалог [11]
Діалоги з української мови, короткі та довгі
Мініатюра [4]
Твори мініатюри українською мовою на різні теми. Для школярів, школи та вчителів у допомогу
Розповідь [7]
Цей розділ допоможе вам скласти розповідь з текстом українською мовою
ГДЗ [2]
Готові домашні завдання по математиці, ГДЗ з української та англійської мови та інші.
Привітання [11]
Різноманітні привітання зі святами: з днем народження, ювілеєм, новим роком, 8 березня та 23 лютого
Сочинения [25]
Сочинения на русском языке
Диктанты [1]
Диктанты по русскому языку и литературе
Казки [7]

Наше опитування

Що вам потрібно?
Всього відповідей: 1158

Статистика


Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Цікаве

Популярні українські твори

Популярні вірші українською мовою

Популярні диктанти

Готові домашні завдання / ГДЗ

Друзі сайту

українська

Головна » Файли » Твір

Дорогі школяри та вчителя! Розділ нашого сайту: "Твір" містить різноманітні матеріали у допомогу для школи. Твір - тільки самі популярні та необхідні для підготовки до школи і в допомогу вчителям
Твір на тему "Людина майбутнього"
14.03.2016, 16:18


Твір на тему "Людина майбутнього"

Ми живемо на початку XXI сторіччя. Не дивно, що у людей виникають запитання:
яким воно буде?
Що чекає на людство попереду? А не завадило б задатися питанням, яким буде саме
людство майбутнього, бо все, що відбувається навколо, це справа рук людей.
Отже, наше майбутнє залежить від нас самих.
Чесно кажучи, у мене не дуже оптимістичні погляди на майбутнє. Мені здається,
що чим більше людина вміє, тим гіршою вона стає. Ми почуваємо себе царями
природи, і природа нам мстить за це. Ми вважаємо, що можемо змінити географію
світу: там висушимо море, там його створимо. Але коли це робилося, хто-небудь
замислювався над тим, до яких наслідків це призведе? Ми відкриваємо нові і нові
речовии, а врешті-решт виходить, що вони загрожують усьому людству. Ми вдаємо,
що боремося за права людини чи держави, але насправді ведемо звичайнісінькі
війни. Це було у XX столітті. Чи зміниться щось у XXI? Сумніваюсь.
Якою ж буде людина майбутнього? Вона буде розумною, причому аж занадто
розумною. Але це не буде розум її власний, це буде розум комп’ютерів, які вона
створює. Навіщо зберігати в голові численні формули, схеми тощо? Достатньо
створити програму, і нехай далі працює машина. Так пройде 10, 20, 30 років, і
чи наступні покоління будуть щось пам’ятати, якщо за них усе робитимуть
комп’ютери?
Людина майбутнього підкорить космос. Але не думаю, що це піде комусь на
користь. Ми поступово знищуємо свою планету, те саме чекає й інші планети.
Ми будемо мати зовсім іншу культуру й інше мистецтво, бо наше суспільство буде
технічним. Сільські пейзажі замінять міста, які все зростатимуть і
зростатимуть. Художники будуть малювати ракети, людні вулиці і заселений
Місяць. Поети оспівуватимуть наукові досягнення і водночас тужитимуть за
втраченим спокоєм, бо є ще другий бік справи: люди так захопляться творенням
нового життя, що забудуть про те, що існують справжні друзі, що найголовнішим
для людини є родина і що врешті-решт привабливішим від галасу міста є спів
соловейка.
Ми і зараз вже про це забуваємо, а людина майбутнього тим більше. Але все ж
таки цікаво б було пожити в цьому майбутньому. Людство, навіть відчуваючи
попереду небезпеку, все одно буде наближатися до неї, бо такою вже є природа
людини: вона завжди прагне щось дізнатись, відкрити, покорити. Отже, за своєю
сутністю людина майбутнього нічим не відрізнятиметься від людини минулого або
сучасного.

http://zubrila.com/lyudina-majbutnogo-tvir-rozdum-lt-br-gt-tvori-z-rozvitku-
movlennya-ukra%D1%97nska-mova-ta-literatura-shkilnij-tvir-lt-br-gt/


Людина майбутнього

Якою станеш ти, людино майбутнього? Чим ти будеш жити, чим захоплюватися, про
що хвилюватися? Як згадуватимеш нас, своїх предків, своїх попередників?
Важко відповісти однозначно на це питання, але людина завжди вірить у краще, І
хоч тепер багато хто кричить про те, що людство має скоро взагалі зникнути,
вичерпавши всі ресурси своєї планети, та ми віримо, що зникнути й померти може
тільки окрема людина, а людство залишиться незнищенним.
Людина кожного періоду людської історії відрізняється якимись рисами
особистості, притаманними цілим народам і поколінням. Так, людина античності —
це людина, яка жила в гармонійному світі, створеному, на її думку, богами-
небожителями, які, однак, перебували весь час поруч, були доступні. Це людина
мистецтва й краси.
Людина середньовіччя цілком підкорена Богові, безвольна, позбавлена творчого
самоусвідомлення, однак теж достатньо мудра й гармонійна. Людина доби
Відродження — це особистість, яка усвідомила свою творчу силу, відчула себе
здатною на все, відкрила багато законів світобудови, скинувши із себе ярмо
жорстких приписів. Ця людина могла конструювати літальні апарати, малювати,
ліпити, будувати, писати вірші й закохуватись так, як хотіла вона сама. Людина
Відродження відчула, що розум її безмежний, що вона може зрозуміти й пояснити
те, чого не змогли осягнути її попередники. Можливо, вона де в чому була й
зарозумілою.
Людина епохи бароко дуже складна й суперечлива і чимось схожа на людину
сучасну. Вона усвідомлює, що є маленькою беззахисною істотою в страшному
величезному світі, що незрозумілі для неї закони й події можуть розчавити її й
знищити, неначе комаху. Та своє порятування ця людина знаходить в мистецтві, в
акті творіння, може, трохи й химерному, занадто перенасиченому складними
образами, але через те ще більш цікавому. Україні ця доба подарувала
надзвичайно характерний образ мандрівного дяка — філософа, студента, який був
митцем, мислителем, але міг з гумором сприйняти найсерйозніші речі, тому й ніс
у народ гумористично-сатиричну поезію, смішну інтермедію, вертепну драму. Саме
дух свободи приходить тоді в українську свідомість і творчість. Це доба
козаччини та мудрих викладачів Києво-Могилянської академії, які, до речі,
багато чого зробили для створення й розвитку російської науки й культури.
Людина XIX століття не така однозначна. Ця людина естетично переживає й
сентименталізм, і романтизм, і реалізм. Ця людина може плакати, сміятися,
мріяти і роздумувати. Це людина доби величезних відкриттів у науці та техніці,
перебудови суспільних відносин. Доби, коли, здавалося, розум запанував над
усім, здолав усі межі, пояснив усі закони, відкрив усе, що можливо. Людина
відчула себе всевладною, стала над природою, проголосивши себе її Царем. Та, до
речі, пізніше дуже пожалкувала про це.
Такі настрої захоплюють і більшу частину XX століття, аж поки, врешті, сучасна
людина не перелякалася своєї всевладності, не відчула, що створена нею техніка
виходить з-під контролю, що багато чого не може пояснити розумом. І знову
людина, як і в добу бароко, відчула якийсь космічний страх, занурилася в
астрологічні прогнози, містичні вчення. Але створюється враження, що наше
покоління кидається з крайнощів у крайнощі, не може подолати своїх страхів та
амбіцій.
У наш час дуже актуальною стала проблема самозбереження людства, оскільки
природні запаси Землі поступово вичерпуються, кількість створеної зброї,
зокрема атомної, ставить від загрозу сам факт існування майбутнього. Тому
найгостріше постають питання морального самовдосконалення, віри, людяності.
Якою ж має стати людина майбутнього? Мені здається, вона має ввібрати в себе
все те розумне й прекрасне, що створило людство до цього часу. Хочеться, щоб
вона була такою ж гармонійною, як людина античності, непохитною у своїй вірі,
як середньовічна людина, нестримна й вільна у творчості, як людина Відродження,
складна й інтелектуально глибока, як людина доби бароко, розумна й сильна, як
людина XIX століття, комунікабельна й відкрита, як люди нашого покоління. Але у
ній має бути й щось таке, про що, можливо, ми й не здогадуємося. Можливо, у
майбутньому людина змушена буде вибудовувати стосунки з істотами інших планет,
і перед нею стануть нові проблеми.
Та як би там не було, а хочеться вірити й віриться, що настане XXII, XXIII і
XXX століття, що людина залишиться істотою розумною.

http://school-world.com.ua/lib/lyudina-majbutnogo/

Короткий твір на тему: «Людина майбутнього»

Цікаво було натрапити на послання підлітків 60-х років до сучасної молоді. Вони
сподівалися, що на даний момент наш світ кардинально відрізняється від їхнього.
Вони були впевнені, що ми вільно спілкуємося з іноземними цивілізаціями, що ми
зробили дуже багато корисних відкриттів та перемогли майже всі небезпечні
захворювання. Людина майбутнього для них представлялася високо розвиненою та
дуже розумною. Цікавим також є те, що результати виявилися значно скромнішими
від очікувань.
Так, ми маємо розвинену техніку порівняно з півстоліттям тому, але це не
зробило життя легше, бо надмірна кількість гаджетів відбиває бажання до
розвитку. Ми – сучасне покоління – майже перестаємо розвиватися, пізнавати
світ, бо все що потрібно, це ввімкнути комп’ютер та зайти в Інтернет. Ми
забуваємо про елементарну людяність, замінюючи її віртуальним життям. Ми
закопуємо свої таланти, розмінюючи їх на пусте та другорядне. Але в нас все ж є
сподівання…
В свою чергу ми теж маємо певне видіння того, якого людина може бути,
наприклад, років через 50 або 100. Ми також маємо надію на те, що такі хвороби
як рак та ВІЛ будуть нарешті переможені, ми сподіваємося, що освоєння просторів
Всесвіту не обмежаться лише електронними пристроями, ми відчуваємо, що
електроніка скоро стане частиною нас самих у буквальну сенсі – людині буде
вшито чіп для спрощення життя. Ми хочемо думати, що людина майбутнього
настільки розширить межі своєї свідомості, що зможе спілкуватися за допомогою
думки и пересуватися в часі й просторі.
Майбутнє починається сьогодні, а отже, щоб втілити усі свої мрії і дозволити
людині майбутнього існувати не лише в нашій уяві, ми повинні вже сьогодні
зробити свій внесок в пізнання цього старого, але тим не менш загадкового
світу, щоб дати старт новим великим відкриттям, що піднімуть людство на новий
щабель розвитку.

http://litera.net.ua/?p=1382

Категорія: Твір | Додав: Поля
Переглядів: 722 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
[25.02.2016][Твір]
Твір розповідь на тему Україна (0)
[11.08.2013][Твір]
Твір розповідь на тему Душа (0)
[03.03.2014][Твір]
Твір на тему весна українською мовою (1)
[16.02.2016][Твір]
Твір на тему "Весна Прийшла" (0)
[18.04.2016][Твір]
Твір на тему: "Весна у лісі" (0)
[06.12.2016][Диктанти українською мовою]
Диктанти. 5 клас (0)
[25.11.2016][Твір]
Твір на тему "Мій учитель" (0)
[29.10.2016][Вірші для дітей]
Вірші для дітей про овочі та фрукти (0)
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]