Краса - це Природа, що досягла досконалості. Красивих людей багато, а чи всі вони красиві душею?
***
Думаю, що багато кому приємно дивитися на симпатичне дівоче обличчя з обкладинки глянсового журналу, на милу дитину, на елегантного чоловіка. Ми милуємося красивими людьми. А Антуан де Сент-Екзюпері у своїй знаменитій казці «Маленький принц» сказав: «Найголовніше — те, чого очима не побачиш».
Що це — «те»? Що є найголовнішим у нас, чого ми не бачимо? Душу? Вихопіть, щира краса людини насправді непомітна. Але якось же вона виявляється... В милосерді, чуйності, здатності любити... Згадаємо добре чудовисько з казки «Червоненька квіточка», якого Настенька покохала саме за красу душі. Згадаємо дзвонаря Квазімодо з «Собору Паризької Богоматері» Гюго, під потворною зовнішністю якого виявилися світлі почуття. Але ж некрасивим і інвалідам набагато важче зберегти щиросердечну красу, аніж звичайним людям. Саме обділені Богом фізично, вони нерідко бувають озлоблені на увесь світ. Якою ж силою душі треба володіти, щоб не образитися за таких обставин на всіх?
Одного разу я прочитала в якійсь газеті історію дівчини, прикутої до інвалідного крісла. Ця дівчина вийшла заміж і, за її словами, зовсім щаслива. Бабусі на лавочці біля під'їзду, звичайно, розпускали плітки: «Дівчисько-то — інвалід, В тут раптом — весілля! Ну яка дружина з каліки?» Не знали бабусі, що дівчина ця — не звичайна, а «чудова» — так називає її чоловік. Не знали вони й іншого: у молодої подружньої пари багато друзів, які приходять до їхнього будинку, щоб поспілкуватися із завжди веселою і привітною господинею. І для них не існує інвалідного крісла, вони його просто не помічають...
Краса внутрішня непомітна, вона виявляється в усіх учинках людини, — у її душі. Це гармонія із самим собою та навколишнім світом. Вона руйнує стіну нерозуміння, зла, ненависті. Вона зігріває всіх, хто знаходиться поруч з людиною, яка її випромінює. Чи знає хто-небудь, звідкіля береться ця душевна краса? І звідкіля береться душевне каліцтво? Мені здається, що все це дано понад силу. Шкода тільки, що людей, красивих щирою красою, так мало. Але вони є, і це вселяє оптимізм. Напевно, той, хто не оцінить цю красу, не оцінить уже нічого в людині, навіть привабливу зовнішність...
І я впевнена, що щира душевна краса — це та сама краса, що врятує світ.
Джерело:http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=86
*** С. І. Ожегов розкриває зміст слова «краса» так: «Все гарне, прекрасне, все те, що доставляє естетичну і моральну насолоду».
А що ж є краса для мене? Раніше я ніколи особливо не замислювався над цим. Ну так, красиво, ну й що!
А недавно задумався над тим, а що було б, якби в нашім житті не стало краси – краси навколишньої нас природи, краси музики й живопису, краси людської душі.
Уявляю, як це було б жахливо, сіро, похмуро.
Хіба можна собі уявити наше життя без краси ранкового сходу та вечірнього заходу сонця, без доріжки місячного срібла на темній гладі моря, без тремтячої краплі роси на зеленому листку трави, до якого так і хочеться припасти губами, без чарівно – казкової сніжинки на рукавиці. Тобто, без усього того, що змушує нас знову й знову викликувати: «Боже мій, яка краса»!
Саме цікаве те, що красу кожний з нас бачить по – різному й, можливо, там, де інший і не бачить її.
И з віком наші поняття про красу стають усе більш складними. У дитинстві в нас захоплювало дух тому, що ми розглядали крила метелика на квітці, і скоріше сприймали дотиком навколишню красу.
З віком краси усе більше й більше хоче наша душа, ми мріємо зустріти у своєму житті як найбільше людей із красою в душі.
Об якихось моментах краси ми можемо посперечатися один з одним, в силу того, що люди всі різні, і бачать усе по – різному. Але є така краса, безумовна краса, побачивши яку в усіх з нас, без винятку, захоплює дух, і наше замилування висловлюється в мовчанні.
Та й чи варто говорити, побачивши картини Леонардо да Вінчі, почувши музику Моцарта… Адже стикнувшись із безсмертними творами мистецтва, ми стикаємося з вічною красою життя
Так що ж таке краса? Про неї так багато написано, нею захоплювалися за всіх часів. Може, це приваблива зовнішність, може душа, може природа, а може любов? Так, все це краса, але, на мій погляд, краса – це насамперед гармонія. Гармонія у всім: у зовнішності, у душі, природі, любові. Краса присутня скрізь, але не всі її бачать, не всі звертають увагу. Давайте придивлятися до своєї й до навколишньої, і тоді ми побачимо прекрасне в нашому одноманітному житті, адже «краса врятує мир»!
Джерело:http://lessons.com.ua/tema-tvoru-shho-ye-krasa/
*** Як часто ми говоримо: "Яка красива людина"! А що означає "краса"? Мені здається, в це містке поняття входить передусім внутрішній, душевний зміст, коли людина живе в гармонії з навколишнім світом і самим собою, займається улюбленою справою, усвідомлює свою користь для суспільства, самодостатній, йому не треба одурманювати себе алкоголем і наркотиками, щоб відчувати щастя. Він бачить красу, "розлиту усюди" : в природі, душах близьких йому людей, у витворах мистецтва, музиці. Адже жити без духовної їжі неможливо.
Наскільки бідне і безглузде було б наше життя, не будь в ній творчості в найширшому розумінні цього слова. Можна будь-яку роботу виконувати з радістю, робити її з кожним разом краще і краще, вносячи елемент творчості, частку своєї прекрасної душі. Це по плечу кожній людині. Потрібно тільки захотіти, постаратися опанувати яку-небудь професію, бо неробство веде до деградації.
Дуже добре сказав про це І. С. Тургенев вустами свого героя Базарова. Полемізуючи з Павлом Петровичем ("Батьки і діти"), Євгеній говорить: "Ось ви поважаєте себе і сидите склавши руки". Як добре змальована головна умова самоповаги і взаємоповаги в людському суспільстві -- необхідністю працювати! Дійсно, хіба може дармоїд, нероба, ледар викликати повагу; презирство, жалість, бажання допомогти, але тільки не захоплення. Краса, якщо вона істинна, завжди самореалізується. Адже не важливо, чим людина зайнята, якщо він творить навколо себе добро і красу, робить доручену справу з повною самовіддачею, а по-іншому і не можна, якщо з ним добре і цікаво, хочеться його наслідувати. Тільки раб виконує роботу з-під палиці, а вільний громадянин, що уміє оцінювати свої здібності, повинен прагнути до досконалості разом з прогресом. Дух захоплює від думки, що людина не піщинка, він здатний перетворити світ, але тільки в основі повинне лежати бажання множити красу, розлиту навкруги. Вона повернеться назад сторицею. І навпаки, не можна безкарно множити зло, знищувати красу, створену до тебе попередніми поколіннями.
Коли я виросту, стану архітектором. У XXI столітті усе значно зміниться. Я будуватиму надзвичайно красиві і зручні будівлі. Мені хочеться перетворити цю землю, на якій ми живемо. Але для цього потрібно багато вчитися, щоб не зіпсувати створене до тебе -- не можна кожному поколінню розпочинати усе "з чистого аркуша". Ми не иваны, що не пам'ятають спорідненості. У Росії багата історія, яку творили різні люди, що гріха таїти, але кращі її сторінки написані великими предками: Олександром Невским, Дмитром Донським, Сергієм Радонежским, поетами, художниками, музикантами і архітекторами, що заклали еталон краси. Я вірю, що в XXI столітті виросте і виховається прекрасний чег ловек, про яке мріяли Пушкін і Лермонтов, Достоєвський і Некрасов. Але це станеться не по помаху чарівної палички. Для цього необхідно багато і наполегливо працювати над собою: бути щирим, йти до людей з відкритою душею і серцем.
Для мене ідеалами краси є літературні герої, створені фантазією художників, що відбивають свої погляди в ту або іншу епоху : Тетяна Ларина і "тургеневские дівчата", Наташа Ростова і княжна Марья, Кутузов і Тихон Щербатий, Сотників і Зоська Норейко. Та що говорити, є багато літературних героїв, на кого я хочу походити, не копіюючи поведінку, жести, одяг, манеру тримати себе. Головне -- виховати в собі світлу душу, бажання допомагати людям, берегти землю, на якій народився, і виконувати чесно свою роботу. Хіба цього мало?! Цілком достатньо, щоб бути гармонійною особою, цілісною натурою, тобто і красивою людиною. Ця краса не меркне з часом, а рік від року стає яскравіше, вишуканіше, цінніше.
Джерело:http://tvor.org.ua/%D1%96stinna-krasa-lyudini
|
