Вірші про весну і любов - Вірші українські
Вітаю Вас Гість!
Субота, 03.12.2016, 09:47
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Вірші українські [14]
Вірші українських поетов для школи і школярів, вірші учнів навчальної, середньої та вищої школи
Вірші для дітей [10]
Дитячі вірші про мову, Україну, вірші для дітей Тараса Шевченко та Лесі Українки, віршики про природу та маму
Диктанти українською мовою [5]
Українські диктанти для 1,2,3 класу навчальної школи, 4, 5, 6, 7, 8, 9 класу середньої школи та 10, 11 класу вищої школи
Українські перекази [5]
Докладні перекази тексту з української мови, стислі перекази творів українських письменників, контрольні українські перекази для школярів художнього стилю
Твір [59]
Українські твори на тему життя людини, твір опис та твір роздум українською мовою, художні твори мініатюри про мати та дитину
Діалог [11]
Діалоги з української мови, короткі та довгі
Мініатюра [3]
Твори мініатюри українською мовою на різні теми. Для школярів, школи та вчителів у допомогу
Розповідь [7]
Цей розділ допоможе вам скласти розповідь з текстом українською мовою
ГДЗ [2]
Готові домашні завдання по математиці, ГДЗ з української та англійської мови та інші.
Привітання [11]
Різноманітні привітання зі святами: з днем народження, ювілеєм, новим роком, 8 березня та 23 лютого
Сочинения [24]
Сочинения на русском языке
Диктанты [1]
Диктанты по русскому языку и литературе
Казки [7]

Наше опитування

Що вам потрібно?
Всього відповідей: 1140

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Цікаве

Популярні українські твори

Популярні вірші українською мовою

Популярні диктанти

Готові домашні завдання / ГДЗ

Друзі сайту

українська

Головна » Файли » Вірші українські

Дорогі школяри та вчителя! Розділ нашого сайту: "Вірші українські" містить різноманітні матеріали у допомогу для школи. Вірші українські - тільки самі популярні та необхідні для підготовки до школи і в допомогу вчителям
Вірші про весну і любов
16.02.2016, 13:29


В передчутті

Заплакала тоненько спрагла скрипка
В прозорих пальцях вітра-скрипаля.
Клен руку до чола приклав – чи видко
Дівицю-весну хоч із віддаля?

Вона, мабуть, неспішно чепуриться,
Намисто обира, плете вінок…
І журиться в старім садку криниця,
Бо скучила за блискотом зірок.

У насінинах сплять маленькі квіти
І сниться їм травневий теплий дощ.
Замріяно погойдуються віти
Й дріма під снігом в полі сонний хвощ…

Київ 10.02.2016
(Гання Коназюк)




Весна

Яка краса!Прийшла весна!
Душа втікає в небеса.
Горять малинові уста,
Поглянь на мене.Я не та!
Я вже змінилася,повір.
Чому мовчиш,відводиш зір?
Поглянь в блакитні небеса-
Літає там душа моя.
Не бачиш?Ні?То озирнись.
Я тут.Я поруч.Подивись,
До тебе руку простягаю.
Ти йдеш?А я ж тебе кохаю!
Не йди,благаю,зупинись!
Я знаю,що була колись
Несправедливою і злою,
Та ти мене зробив такою!
Ти йдеш?Іди.Я не тримаю,
Сама ще трошки політаю.
Бо серце рветься в небеса.
Прийшла весна!Прийшла весна!



Знов починається весна!..
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
раптово визирне трава,
то раптом лагідні веснянки
засіють щоки та носи
чи розщебечуться — ще зранку! —
птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися до сліз:
Славко — дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!..
І зовсім це — не дивина:
так починається весна!

(Анатолій Костецький)



О, весна без кінця і без краю -
Без кінця і без краю мрія!
Впізнаю тебе, життя! Приймаю!
І вітаю дзвоном щита!
Приймаю тебе, невдача,
І удача, тобі мій привіт!
В зачарованою області плачу,
У таємниці сміху — ганебного немає!
Приймаю безсонні суперечки,
Ранок у завісах темних вікна,
Щоб мої запалені погляди.
Дратувала, п’янила весна!
Приймаю пустельні весі!
І колодязі земних міст!
Освітлений простір піднебесся.
І томління рабьіх праць!
І зустрічаю тебе біля порога -
З буйним вітром у зміїних кучерях,
З нерозгаданим ім’ям бога.
На холодних і стислих губах ….
Перед цією ворогує зустріччю.
Ніколи я не кину щита ….
Ніколи не відкриєш ти плечі ….
Але над нами — хмільна мрія!
І дивлюся, і ворожнечу вимірюю,
Ненавидячи, клянучи і люблячи:
За мученья, за загибель — я знаю -
Все одно: приймаю тебе!

(А. Блок)



Рання весна

 

«Рано-вранці прокинувся від сну,
А за вікном бушує люта весна.»

Іван Ургант

 

 

На вулиці капіж і потепління,
І тихий шурхіт - авто-шин шипіння,
Пусті газони, мокрі лавки сонні,
Холодний дощ цілує підвіконня…

Зникають залишки зими, потоком
біжать брудні струмки у водостоки,
Картина ранньої весни в калюжах,
І вікна напівсонні очі мружать…

Гойдає голі віти вільний вітер,
Висять дощу краплини, срібний бісер,
В сплетінні хмар похмурий день сумує,
Зима дощем останні дні лютує…

м. Київ 6.02.2016
(Ольга Шнуренко)




Найніжніше божевілля

Новий день до зірок летить.
Моє серце в тобі горить, горить...
Надії...
Он пелюстка цвіт оголила.
Вже весна розпростерла крила...
А мрії?

Все до неба, до неба
Більше щастя не треба.
Більше щастя не може бути
Я не зможу тебе забути.

Крила твої огортають.
Вітри плечі обіймають.
Цвіт дурманить, манить, манить,
Дме коханням, розум марить.

Квітка щастя не зів’яне.
Хоч ... якщо весни не стане...
Та весна – безсмертна мрія.
Найніжніше божевілля.



Весна іде!Весна іде! В повітрі молодому
Далекий крик мандрівних журавлів
Вже розітнувсь: ключем вони додому
У рідний край летять з чужих країв.
Весна іде! Веснянки задзвеніли,
Лунає спів по луках і гаях —
Мов устають нові могутні сили
В людських серцях, придавлених серцях.
І в грудях знов солодкії бажання,
І в грудях знов устали поривання,
І встала знов надія молода.
О, весно, йди! Всі ждуть тебе, кохана!
І небо жде, і жде верба приспана,
І ліс, і степ, і скована вода.

(Борис Грінченко)



Солодкий трунок весни

 

 

 

за мотивами

"Ветерок с полей тепло приносит,
Горький дух лозины молодой...
О, весна! Как сердце счастья просит!
Как сладка печаль моя весной!"


Иван Бунин

 

 

 

 

За рікою луки зеленіють,
Свіжість неймовірна від води;
Веселіше в лісі соловіють
Пісні птахів на усі лади…

Вітерець з полів тепло приносить,
Дух гіркий лозини навесні.
О, весна! Як серце щастя просить!
Смуток солодом частує дні…

Зігріває сонце листя ніжно,
Стежки оксамитові в саду.
Відчиняю душу в світ суміжний,
І туди повільно я іду...

Не збагну, чому кохання - трунок,
Хто мені дорожчий, а хто ні?
І чекаю щастя в порятунок,
Хоч давно не вірю я весні!

Гірко, що безплідно витрачаю
Чистоту і ніжність кращих днів,
Що один радію і ридаю,
І тамую в серці біль і гнів…

м. Київ 4.02.2016
(Ольга Шнуренко)




Сьогодні я побачила весну,
Вона мені так щиро говорила:
“У твою долю щастя принесу,
Бо ти цього насправді заслужила!”
І вірити весні я захотіла,
Навколо бачила лиш сонце я,
Душа цвіла, а я раділа
Весна мені усмішку принесла.
Немов листочок, що так хоче жити,
На волю я пустила почуття,
Хіба не варто цій весні радіти,
Коли навколо ожива краса?!

 

 

Категорія: Вірші українські | Додав: Поля
Переглядів: 471 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
[16.11.2016][Привітання]
Привітання з зимою (0)
[10.06.2016][Сочинения]
Мини сочинение на тему моря и кораблей (0)
[29.12.2013][Твір]
Твір розповідь на тему "Природа" (0)
[23.03.2016][Привітання]
Привітання сину в День народження (0)
[29.10.2016][Твір]
Твір-опис "Український рушник" (0)
[06.05.2016][Сочинения]
Сочинение на тему творчество русских композиторов (0)
[21.03.2016][Твір]
Твір про життя (0)
[22.11.2016][Твір]
Твір на тему повість Івана Франка "Захар Беркут" (0)
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]