Вірші українські
[15]
Вірші українських поетов для школи і школярів, вірші учнів навчальної, середньої та вищої школи
|
Вірші для дітей
[13]
Дитячі вірші про мову, Україну, вірші для дітей Тараса Шевченко та Лесі Українки, віршики про природу та маму
|
Диктанти українською мовою
[7]
Українські диктанти для 1,2,3 класу навчальної школи, 4, 5, 6, 7, 8, 9 класу середньої школи та 10, 11 класу вищої школи
|
Українські перекази
[5]
Докладні перекази тексту з української мови, стислі перекази творів українських письменників, контрольні українські перекази для школярів художнього стилю
|
Твір
[94]
Українські твори на тему життя людини, твір опис та твір роздум українською мовою, художні твори мініатюри про мати та дитину
|
Діалог
[13]
Діалоги з української мови, короткі та довгі
|
Мініатюра
[5]
Твори мініатюри українською мовою на різні теми. Для школярів, школи та вчителів у допомогу
|
Розповідь
[12]
Цей розділ допоможе вам скласти розповідь з текстом українською мовою
|
ГДЗ
[2]
Готові домашні завдання по математиці, ГДЗ з української та англійської мови та інші.
|
Привітання
[14]
Різноманітні привітання зі святами: з днем народження, ювілеєм, новим роком, 8 березня та 23 лютого
|
Сочинения
[40]
Сочинения на русском языке
|
Диктанты
[2]
Диктанты по русскому языку и литературе
|
Казки [8] |
Головна » Файли » Вірші для дітей |
10.03.2016, 19:49 | |
Садок вишневий коло хати Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть, Співають, ідучи, дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх, Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих. І вам слава, сині гори І вам слава, сині гори, Кригою окуті! І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся — поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! (1845, Переяслав) (Уривок з поеми "Кавказ") Вітер з гаєм розмовляє Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю Один за водою. Пливе човен води повен, Ніхто не спиняє, Кому спинить — рибалоньки На світі немає. Поплив човен в синє море, А воно заграло,— Погралися гори-хвилі — І скіпок не стало. Недовгий шлях — як човнові До синього моря — Сиротині на чужину, А там — і до горя. Пограються добрі люди, Як холодні хвилі; Потім собі подивляться, Як сирота плаче; Потім спитай, де сирота,— Не чув і не бачив. Червона калина Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа І защебетала. Почула дівчина І в білій свитині З біленької хати Вийшла погуляти У гай на долину. За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить... А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись, І ждеш його, того світу, Мов матері діти. Ой діброво — темний гаю Ой діброво — темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік... Багатого Собі батька маєш. Раз укриє тебе рясно Зеленим покровом — Аж сам собі дивується На свою діброву... Надивившись на доненьку Любу, молодую, Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиє дорогою Білою габою — Та й спать ляже, втомившися Турбóю такою. Тече вода з-під явора Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпощуться качаточка Помеж осокою. А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми. Тече вода край города. Вода ставом стала. Прийшло дівча воду брати, Брало, заспівало. Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти, Порадитись, кого б то їм Своїм зятем звати? (7 листопада 1860 р., С.-Петербург) Встала весна (Уривок із поеми «Гайдамаки») Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила; І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічають... Ой стрічечка до стрічечки Ой стрічечка до стрічечки Мережаю три ніченьки, Мережаю, вишиваю, У неділю погуляю. Ой плахотка-червчаточка, Дивуйтеся, дівчаточка, Дивуйтеся, парубки, Запорозькі козаки. Ой дивуйтесь, лицяйтеся, А з іншими вінчайтеся. Подавані рушники... Отаке-то козаки! (Кінець червня — грудень 1847 р., Орська фортеця) Зоре моя вечірняя Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає. Як широка сокорина Віти розпустила... А над самою водою Верба похилилась... Сон Нa панщині пшеницю жала; Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, − пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом; Росповила, нагодувала, Попестила, і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І сниться їй: той син Іван І уродливий, і багатий, Уже засватаний, жонатий, На вольній бачиться, − бо й сам Уже не панський, а на волі; І на своїм веселім полі У-двох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть... І усміхнулася, небога. Прокинулась − нема нічого!.. На Йвася глянула; взяла Його, гарненько сповила, І копу дожинать пішла, Поки не чути ланового. (1858, С. - Петербург) І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує, Прийма на руки, і годує, І спать несе. А дід сидить, І усміхається, і стиха Промовить нишком: «Де ж те лихо? Печалі тії, вороги?» І нищечком старий читає, Перехрестившись, Отче наш. Крізь верби сонечко сіяє І тихо гасне. День погас, І все почило. Сивий в хату Й собі пішов опочивати.
| |
Переглядів: 17191 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.4/5 |
[10.02.2016] | [Твір] |
Твір на тему "Я - людина" (0) |
[17.03.2016] | [Твір] |
Твір-роздум на тему "Що таке краса" (0) |
[15.03.2016] | [Привітання] |
Привітання з Днем народження (0) |
[10.03.2016] | [Твір] |
Твір на тему "Шевченкове слово" (0) |
[11.11.2016] | [Твір] |
Твір "Не згас сьогодні вогонь Прометея" (0) |
[29.10.2016] | [Твір] |
Твір на тему "Перший сніг" (0) |
[29.09.2016] | [Сочинения] |
Сочинение размышление о смехе и радости (0) |
[13.12.2016] | [Твір] |
Твір на тему "Святий Миколай" (0) |
Всього коментарів: 0 | |