Твір на тему «Моя мама найкраща у світі»
Я довго думала, з чого почати розповідь про маму. Адже про маму можна написати багато чого. Кожен вважає, що його мама найкраща на світі, але моя мама по-справжньому найкраща, єдина і неповторна. Зараз я розповім вам, чому я так вважаю.
У моєї матусі дуже цікаве і гарне ім'я. Її звуть Ірина. Це таємниче ім'я означає «Мир, мирна». Їй тридцять сім, але вона виглядає молодше своїх років. Моя мама має довге русяве волосся і красиві сіро-зелені очі. Матуся дуже тендітна і ніжна, але, в той же час, вона рішуча і смілива. Ми живемо з мамою удвох, і їй щодня доводиться вирішувати різні життєві проблеми: то потрібно щось купити, то потрібно що-небудь полагодити, то я захворію і треба мене лікувати, і ще багато-багато інших життєвих питань. Мама завжди різна. Мама з задумливим поглядом... Мама на прогулянці... Мама на святі... Мама сумує... Мама радіє...
Моя мама – чарівниця! Вона робить із звичайного все незвичайним. А скільки смакоти вона вміє готувати! Мені подобається, як вона готує страви з курки і пече морквяний пиріг. А які гарні ляльки вона вміє в'язати! Мама є захисницею, вона оберігає мене і наш будинок. Часом може мене посварити, але я на це не ображаюся, а, навпаки, намагаюся виправитися і робити все краще.
Моя мама дуже спортивна. Ми любимо грати в бадмінтон, кататися на роликах і велосипеді, а ще моя матуся запально і дуже красиво танцює. Моя мама зразкова, і я хочу сказати їй за це велике спасибі!
Моя мама дуже розумна і кмітлива. Наприклад, якщо мені потрібно купити зимову куртку, то вона її купує не перед самою зимою, а влітку, коли ще немає ажіотажу. «Готуй сани влітку, а воза – взимку» - це про мою господарську матусю. Моя мама творча людина. По вихідних днях ми з нею знаходимо час сходити в парк, в кіно, на різні майстер -класи. Ми вже вміємо варити запашне мило, робити красиві листівки, плести вироби з бісеру, робити кавове дерево та гарні букети з цукерок, і ще багато-багато чого. Ще моя мама любить брати участь у різних іграх і змаганнях.
Моя матуся уважна і турботлива. Наприклад, вона завжди дуже переживає, коли я хворію, і прикладає багато зусиль, щоб я видужувала . Взагалі, мама завжди переживає, коли хто-небудь хворіє або коли вона не може допомогти людині, якій потрібна допомога. А ще вона дуже любить готувати мені, нашим рідними та знайомим приємні сюрпризи та подарунки. Ми з мамою любимо один одного. Коли я лягаю спати, моя матуся бажає мені «добраніч», називає мене ласкавим словом і цілує. Вранці вона допомагає зібратися до школи і махає мені у вікно рукою.
Для мене мама – найдорожче, що у мене є, адже вона дала мені життя. Я хочу сказати велике спасибі їй за те, що вона навчила мене доброті, порядності та чесності. Я в усьому намагаюся брати приклад зі своєї матусі. Мама стала для мене другом, який розуміє і поважає мої інтереси, я можу довірити їй найпотаємніше, що у мене є. І скільки б мені не було років, десять чи п'ятдесят, мені завжди буде потрібна її посмішка і любов. Спасибі тобі, мама, за те, що ти поруч зі мною і що твоє серце завжди готове любити та прощати! Вам може здатися, що моя мама сама звичайна. Але це не так! Для мене вона – цілий світ!
http://mirtvoriv.at.ua/publ/sochinenie/ukrainskaja_literatura/tvir_na_temu_moja_mama_najkrashha_u_sviti/7-1-0-51
Моя ненька
Мати… Скільки приємних спогадів пов’язано з цим словом, скільки можливого і неможливого зробила ця жінка для нас. Хіба хтось може бути ближчим за неї? Руки та обличчя жінки-матері - це те, що завжди заспокоїть, підтримає, збереже від будь-якого зла. Мати-Берегиня завжди поруч із нами.
Мама - найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині - від матері. Це вона вчила нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов’ю. Вона нас вчила бути дорослими. І пізнаючи закони життя, саме від матері ми перейняли най-мудрішу науку - любити людей. Бо лише з любові народжується прекрасне. Мати вчила нас поважати друзів, бути вірними їм і у радощах, і у горі. Вірність - це почуття, яке теж виховала у нас ненька: вірність матері, вірність друзям, вірність батьківщині…
Ми, українці, вкладаємо триєдиний сенс у поняття «Мати». Це - Мати-Богородиця, яку українці обрали своєю заступницею. До неї звертаються в молитві, в поезії, в піснях. Народна мораль ставить якнайвищі вимоги до жінки-матері. Ця прадавня етична засада втілена в Заповідях Господніх: «Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі». Звідси - образ Матері-Берегині, яка завжди поруч із нами, як писав безсмертний Тарас Шевченко:
У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим…
Це наша земна Матір, яка дає нам життя, мудро формує наші почуття, наші устремління, творить людину. І цей триєдиний сенс виростає до узагальнюючого поняття Матері-України, яка теж хвилюється за долю кожного свого сина, кожної своєї доньки.
Життя іде. Дорослішають діти. Та для матері дитина завжди залишається дитиною і в 10 років, і в 30, і в 50. А тому ніколи не покидає її тривога за долю власної дитини. І завжди вчить вона своїх дітей творити добро на землі.
Ненці, яка дарує нам життя, яка вчить нас по совісті жити і любити людей, присвячені поетичні рядки М. Рильського, А. Малишка, Д. Пав-личка, Б. Олійника, В. Симоненка… До матері - хранительки роду, ніжної, чуйної, мудрої жінки - звернені найтепліші рядки поетів:
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала…
В Україні стає доброю традицією відзначати в другу неділю травня день Матері, берегині, духовної опори роду. Цього дня вся наша любов, ніжність, чуйність їй - Матері, яка дала нам життя, і всім Матерям землі.
http://ridne-slovo.com.ua/tvoru-na-rizni-temu/123-tvr-pro-mamu.html
Мама, люба мама…
Мы будем вечно прославлять
Ту женщину, чье имя — Мать.
Муса Джаліль
Відчуття батьківського даху, його тепла — це природна потреба людини. Той, хто забуває батьківський поріг, залишається людиною без минулого, без родоводу, таких називають «манкуртами».
Відчуття рідної домівки з’являється в дитинстві і міцнішає рік від року. Звичайно, в першу чергу воно пов’язане з мамою. Маленькими і беззахисними приходимо ми в цей світ і відразу занурюємося в тепло материнської любові і турботи, чуємо її лагідний голос, що співає над нашим ліжечком. З усього цього складається дитяча пам’ять, відчуття рідного оберега дитинства. Ти віриш, що мамин поцілунок залікує розбите коліно, ти знаєш, до кого бігти за захистом. У материнському погляді ти ніколи не побачиш фальші і хитрощів, він завжди випромінює щедрість, доброту, щирість. Очі матері начебто бачать тебе наскрізь, заглядають у душу, і тоді ти відчуваєш особливу близькість з нею. Кожна клітинка твого тіла відчуває: це моя мама! І нічого дорожчого від цього відчуття немає на світі!
Для кожної дитини її мама — найкраща в світі. Моя мама дійсно краща з мам. Уся наша родина дружна і щаслива завдяки їй. Нас у неї троє. І всі хлопчики. Мама іноді жартуючи говорить: «Не троє хлопчисьок у родині, а четверо». Це вона має на увазі тата, коли він пустує з нами на рівних. У ці хвилини мама зітхає, що Бог не дав їй дочки. Але ми знаємо, що це несерйозно, що вона усіх нас дуже і дуже любить.
Головне в нашій мамі — це те, що вона завжди, як я тепер розумію, рахувалася з особливостями наших характерів, ніколи не намагалася зламати, підкорити, принизити. Карати за огріхи карала, але ніколи не принижувала нас, тому що бачила в кожному людину. Мама вчила нас стояти один за одного, допомагати завжди і в усьому, виручати у важких ситуаціях, пам’ятати, що у світі немає нічого дорожчого, ніж міцна родина, де один за всіх і всі за одного.
Я молодший у родині і завжди думав, що мама любить мене більше за всіх. Але одного разу в наш дім прийшло лихо. Мій старший брат Олег одержав на тренуванні серйозну травму, що прикувала його до ліжка майже на півроку. За цей час я зрозумів: матері більше віддають свою любов слабким дітям, безпомічним, кому потрібна щоденна підтримка і турбота. Мама залишила на цей час роботу. Нам здавалося, що вона забула про всіх нас. Весь її час і сили належали Олегові. Ми спочатку розгубилися, а потім поступово почали розуміти, що наш борг перед мамою і хворим братом — це не дати занепасти нашій родині без маминої опіки і контролю. Ми навчилися господарювати: прати, прибирати, навіть готувати обіди і планувати бюджет. Ми були вірні тому, чого навчила нас мама: допомогу і підтримку людина повинна знаходити насамперед у своїй родині. А коли лихо пішло геть з нашого дому, ми святкували не тільки одужання брата. Ми раділи тому, що вистояли, витримали, ні в чому не здали позицій: ні в навчанні, ні в домашніх справах. Чи то жартуючи, чи то серйозно мама сказала: «Мені за вас, хлопчики, не буде соромно перед вашими майбутніми дружинами». Ми дружно розреготалися: дуже вже несподіваний для нас висновок зробила наша добра, мудра, люба, краща в світі мама.
Роль матері в житті суспільства в цілому носить соціальний характер. Майбутній громадянин перші знання про добро і зло, про те, «що добре і що погано», про відповідальне ставлення до усього одержить від матері. Матері створюють фундамент тієї особистості, що незабаром стане повноцінним членом суспільства. Матері люблять нас просто за те, що ми є: Тому для кожного з нас мама — це стимул стати кращим, розумнішим, добрішим, робити все так, щоб вона пишалася своїми дітьми.
http://zubrila.com/mama-lyuba-mama-tvir-rozdum-lt-br-gt-tvori-z-rozvitku-movlennya-ukra%D1%97nska-mova-ta-literatura-shkilnij-tvir-lt-br-gt/
|
