– Ромцю, синку, а ти часом не хочеш погуляти на свіжому повітрі?
– Та ні, мамо, мені вдома добре…
– Ти знову сидиш за комп’ютером?
– Так, я проходжу новий рівень гри!
– Ромцю, так не можна. Ти вже три години сидиш та кліпаєш очима перед монітором. До того ж сутулишся! Ану, швидко випрями спину, розверни плечі!
– Ага, добре, мамо!
– Значить так, сину. Через десять хвилин ти завершуєш гру та йдеш гуляти надвір. Там зараз усі твої друзі, тільки тебе не вистачає.
– Ну, мамо, я не хочу… Що я там буду робити?
– Візьми з собою великого м’яча або ракетки та маленькій м’ячик для волейболу.
– Мамо, вибач, але чому ти мене весь час виганяєш на прогулянку? Я ніяк нікому не заважаю, коли граю в комп’ютерні ігри!
– Зрозумій, сину, не можна увесь вільний час сидіти нерухомо перед екраном! Це зле для очей, для спини. Зрештою, для здоров’я! До речі, до тебе десять хвилин тому приходили хлопці, кликали йти на вулицю!
– А чому я не чув, як вони приходили?
– Ромцю, ти ж нічого не чуєш у навушниках, окрім своєї гри. Особливо, коли в тебе там гармати стріляють та танки їздять.
– Мамо, а котрі хлопці до мене заходили?
– Костя та Сашко. Вони казали, що будуть запускати повітряного змія.
– Ой-ой, я спізнюся! Я біжу! Бувай, мамо!
– Добре, сину! Чекаю на тебе!
http://litera.net.ua/?p=2711
Діалог на тему: «Розмова двох друзів на прогулянці» українською мовою
- Привіт! Як справи?
- Доброго ранку! Нарешті зустрілися, сто років не бачилися! V мене все добре. Як ти?
- У мене теж все гаразд.
- Куди підемо?
- Можна у кіно, парк чи кафе. Тож обирай.
- Тоді я пропоную спочатку прогулятися до парку, а пізніше южна буде відвідати одне затишне кафе.
- Ну, то добре, ходімо вже. Розповідай, як твої успіхи у навчанні
- Усе добре, потроху просуваюся. Щоправда переймаюся ерез деякі предмети, але сподіваюся усе буде добре.
- Як не дивно, але в мене теж саме.
- Тож усе, як завжди.
- До речі, я нещодавно відвідала концерт гурту «БИ-2». І там я отримала справжню насолоду.
- Ой, я теж дуже хотіла побувати там, але саме у цей час у м >єї родички було весілля. Я вважаю, там було незабутньо, чи не так?
- О, так! Ти дійсно права, навіть, не дивлячись на затримку, концерт пройшов дійсно вдало. Якщо бажаєш я можу відправити тобі кілька власних відеозаписів з нього.
- Це було б пречудово! Дякую.
- А як пройшло ваше свято? Тобі сподобалося?
- Так, цілком. Ми чудово провели час, було дуже весело. Напечені були дуже гарні та щасливі. Я приймала участь у багатьох конкурсах та виграла, навіть, кілька подарунків!
- Отже, не пішовши на концерт, ти нічого не втратила.
- Ти як завжди права.
- До речі, а ті не забула, що на нас очікує за місяць?
- Звісно ні, я дуже сильно чекаю на цю подію. Адже, не кожного дня до нашого міста приїжджає гурт «Океан Ельзи» із стадіонним туром, та ще й із новим альбомом!
- Дійсно, я теж не можу дочекатися.
- А може тоді зайдемо до «Львівської майстерні шоколаду» та за чашкою чудової кави обговоримо саме пісні із їхнього останнього альбому?
- А чому б і ні? Адже кава там чудова, та і поспілкуватися є про що.
- Мені завжди так подобається неймовірна атмосфера цього місця!
- Так, згодна. До речі, не нам єдиним. Дивись, це ж Іван та Сергій за сусіднім столом. Може приєднаємося до них?
- Давай! Я так давно не спілкувалась з ними. Буде що згадати
http://mirtvoriv.at.ua/publ/dialogi/ukrainskie/dialog_na_temu_rozmova_dvokh_druziv_na_proguljanci_ukrajinskoju_movoju/10-1-0-450
Діалог з української мови на тему «Прогулянка»
– Привіт, Тарасе!
– І тобі привіт, Даниле!
– Куди це ти прямуєш?
– Як завжди ввечорі я гуляю з Діком. Бачиш, он він! Він мені паличку несе!
– І де ви з ним гуляєте?
– Спочатку ми прогулюємось на галявинці неподалік від школи, а потім прямуємо до парку. Коли є час, можемо піти до річки, там багато місця, щоб Дікові побігати.
– А я тебе, здається бачив з ним на шкільному стадіоні…
– Так, інколи пізно ввечері, коли на стадіоні нікого немає, я вожу туди Діка. Він стрибає через бар’єри! Але вранці на стадіон ходити з собакою не можна.
– Чому це?
– Там люди роблять свої ранкові пробіжки!
– Так ти вранці теж мусиш з ним гуляти?
– Так, звісно! Це ж породистий собака, він має двічі на день гуляти на свіжому повітрі. Особливо, коли надворі гарна погода.
– Так, я знаю, бо інакше тварина буде нудьгувати та захворіє. Я знаю про це, адже мій дідусь щодня гуляє зі своїм породистим котом!
– З котом?! Ну, Даниле, я не знав, що деяких породистих котів теж треба вигулювати! А яким чином він з ним гуляє?
– Бере на поводок! Тарасе, радий був з вами прогулятися, але мені тепер треба повертати наліво!
– Бувай, друже! Я б запросив вас з котом прогулятися з нами, але Дік не дуже добре вихований щодо котів!
– Жартуєш! Хай тобі щастить!
http://litera.net.ua/?p=2711
|
