Чарівна квітка
Жили собі чоловік і жінка. Мали вони одну дочку на ім’я Маруся, якій було п’ять років. Вона дуже любила квіти. Дівчинка ходила в садок. 20 серпня був її день народження, виповнилося шість років.
Дарували їй різні подарунки, а одна старенька бабуся подарувала їй неживу троянду. Дівчинка дуже зраділа тій квітці. Всі подарунки буди дуже гарні, але найгарніший — та квітка.
Ця квітка була не проста, а чарівна. Одного разу Маруся гралася іншими іграшками і тією квіткою. Потім дівчинка подумала і сама собі сказала:
— Якби ця квітка була чарівна...
А троянда відповіла людським голосом:
— Я й справді чарівна.
Дівчинка спочатку не вірила, думала, що це сон, а потім повірила. Квітка знала все і могла зробити, що завгодно. Якщо дівчинка не знала чогось, вона запитувала у квітки. Квітка, звичайно, все знала і відповідала на всі запитання.
Тому дівчинка була не така, як усі дівчатка. Троянда полюбила свою хазяйку і раділа, що попала в її руки. За це вона їй подарувала знання. Маруся хоч і стала розумною, але ніколи не забувала про чарівну квітку.
От і казці кінець, а хто слухав молодець.
http://nashakazka.org.ua/poltavschini/charivna_kvitka.html
Чарівна квітка
Українська народна казка Буковини
Є така трава, що цвіте о дванадцятій годині ночі. Росте вона в лісі. Хто знайде той цвіт і вирве, усе на світі буде знати.
Один чоловік пішов з волами у поле орати. Він там і ночував. А поле було під лісом. Під вечір пустив чоловік воли пастися, а сам ліг і заснув. А злодії вкрали воли. Чоловік прокинувся і подумав, що воли пішли в ліс. Зайшов він у ліс і ходить, глядить волів.
Недовго ходив він і надибав ту квітку. Зачепив її чоловік ногою, стебло вломилося, і квітка застряла за постіл. Чоловік і не знав, що така квітка до нього вчепилася. Але вже знав, хто вкрав воли і куди пішов з ними. І він бігом побіг за своїми волами.
Доки квітка трималася постола, він знав усе про воли. А як відпала квітка, він знов нічого не знає. І здивувався чоловік: «Як же це так? Я все знав про воли, а тепер нічого не знаю».
Приходить він додому без волів. Розказав, як з ним було, і сказали йому знаючі люди: «Ти, видно, натрапив на квітку, що цвіте в половині ночі».
Знають люди, що цвіте така квітка, але яка вона, ніхто не знає.
А воли тому чоловікові так і пропали.
http://proridne.org/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0.html
Казка про квітку
На одній лісовій галявині росла собі маленька жовта Кульбабка. До Кульбабки за смачним нектаром прилітали різні комашки: метелики, бджілки, джмелики. І Кульбабці дуже подобалось дивитися як вони літають високо в небі. „Ось би мені так колись політати, високо-високо, як метелик...” мріяла собі Кульбабка. А її сестрички квіточки тільки з неї сміялися: „Як же ти полетиш? Ти ж квітка, ми квіти не ходимо і не літаємо, а ростем, міцно тримаємось корінням до землі”. Та кульбабка не зважала і продовжувала мріяти...
А чутки про дивну мрію Кульбабки дійшли до лісової Феї. І лісова фея вирішила здійснити мрію кульбабки. Фея прилетіла до кульбабки, сіла на її ніжні жовті пелюсточки і запитала: „Чи це правда, Кульбабко, що ти мрієш літати?”. „Правда, – несміливо відповіла квіточка, – це моя найбільша мрія”. „Я можу здійснити твою мрію, – сказала лісова Фея, – але для того, щоб полетіти тобі доведеться спочатку померти...”. „Померти? Як це померти?”, здивувалась кульбабка. А лісова фея пояснила: „Твій гарний жовтий зів’яне, засохне, але на його місці розквітне нова квітка, біла і пухнаста, як твоя душа.” Кульбабка задумалась на хвилинку, а тоді відповіла: „Добре, я згідна”.
І справді ще до вечора гарна жовта квітка зів’яла, але наступного дня кульбабка розквітнула новою квіткою: кругленькою, білою і пухнастою. А коли подув легенький вітерець, Кульбабка полетіла маленькими пушинками „Ой як гарно, я лечу-у-у-у...”, тішилась кульбабка, джмелі і метелики тільки дивувались. А там де падали білі пухнастики виростали нові кульбабки, які вміли літати.
http://www.malecha.org.ua/forum/index.php?showtopic=34652
|
