Твір «Свято Миколая»
Як і кожна людина, я люблю свята, особливо зимові. Свято Миколая в Україна відзначають дев’ятнадцятого грудня. Воно пов’язано з постаттю Миколая Чудотворця, який за легендою був доброю людиною та допомагав бідним та знедоленим. Його вшановують християни в усьому світі.
Миколай сам народився у заможній родині, однак, замість того, щоб зневажливо ставитися до тих, кому пощастило менше, він намагався щось зробити для них. Він дарував подарунки, допомагав грошима, зрештою, все своє майно він віддав тим, хто потребував допомоги і кому не було на що сподіватися. Усе життя присвятив Миколай добрим справам, зціленню хворих, захисту людей від незгод та небезпеки, тому після його смерті, знов ж таки за легендою, його почали вважати за святого, а молитви до нього – здатними творити чудеса. Тому люди Миколая любили та шанували, відзначали його свято та просили про його допомогу та заступництво.
Для дітей свято Миколая – особливе, тому що він обов’язково дарує їм подарунки. Діти знаходять різні солодощі вранці під подушкою. Для того аби отримати дарунок від святого Микола, необхідно бути слухняним та добре поводитися протягом усього року. Існує традиція напередодні писати листа Миколаєві, в якому розповідати про ті подарунки, які б хотілося отримати.
Святий Миколай - одне з найулюбленіших народних свят, до якого готувалися з особливою ретельністю та відзначали з розмахом, майже як Різдво. Люди збиралися ввечері за столом, а після гуляли селом з піснями та привітаннями. До свята пекли спеціальне печиво з медом, яке називалося миколайчиками. На мою думку, це було дуже весело.
Нажаль, у наші часи все змінилося, немає такого загального святкування Миколая, як, наприклад, новорічних свят, проте, збереглася традиція дарувати дітям подарунки та робити солодощі до свята Миколая. Мені здається, що в Миколая є багато спільного з Дідом Морозом, тільки приходить він на два тижні раніше!
http://labook.com.ua/book_tvori-na-vilnu-temu_836/6_tvir-svyato-mikolaya
Твір «Святий Миколай»
Діти просять у Миколая здоров’я . У переддень свята Миколая всі згадують про благодійність. Дехто лише раз на рік задумується про те, що не всі діти можуть отримати в цей час подарунки. Але ж у своєму маєтку біля Косова святий Миколайко живе цілий рік, тому, мабуть, і благодійникам, і державі треба пам’ятати про доброчинність теж цілорічно.
«Заходьте, мої любі!» Великі автобуси припаркувалися біля маєтку. По великій території садиби бігають діти, спускаються з гірки, сідлають дерев’яних коників, катаються на черепахах чи фотографуються на стільчиках «моральних цінностей». Цих крісел є 12, як і місяців у році. Кожен дерев’яний стільчик підписаний. Нам, наприклад, затишно було сидіти на кріслі «щирості», по сусідству з «мудрістю» та «добром». Шум, гамір, дитячий сміх.
Лише вчителі стурбовано бігали, слідкували за дітьми та просили, щоб ті були чемні, бо зараз всі підуть до Миколая. Діти сміялися. Один непосидючий хлопчик крикнув, що Миколая не існує. Але ось, набігавшись, малеча вишикувалась біля будинку. Біля «Світлиці Миколая» вчителька постукала у двері і за ними почулося: «Заходьте, мої любі, я на вас чекав давно».
Раптом стало тихо. Невже це і справді відповів сам святий Миколай? Діти ошелешені. Вони зайшли до світлиці і побачили невеликого зросту бороданя, що щиро посміхався. Деякі з колишніх пустунів навіть слова вимовити не могли й позабували всі свої віршики.
Маєток святого Миколая працює цілий рік. Туристам з дітками Миколай пояснює, що живе тут та збирає інформацію про дітей по садочках і школах – чи були вони чемні. Занотовує у велику книжку та позначає, який подарунок кому принести. Має він тут ліжко, на якому спить. Коли воно застелене, то це зима, а лише відгорнеш ковдру, а під нею зелений мох, квіточки з-під снігу проглядають…
Оговтавшись, дітки про все розпитують: скільки Миколаю років, що він любить їсти, чому іграшки на ялинках круглі, та як встигає подарувати всім подарунки за одну ніч. Далі у світлицю до Миколая зайшло троє матусь з малюками. Дітки писати ще не вміють, тому Чудотворцю про подарунки нашептали на вушко. Мами ж нічого не чули, то потім і самі підходили та питали, що ж це їхні чада там нашептали?
Екскурсовод водить малечу маєтком і розповідає про кожну кімнату. Наприклад, «Кімната новорічно-різдвяної іграшки». Тут діткам розповідають про історію ялинкових прикрас та різдвяних листівок. Ми на мить відчули себе з якоїсь давньої-давньої епохи. До цього спонукали слова екскурсовода: «А це, діти, на стінах висять листівки. Колись не було мобільних телефонів, і люди вітали одне одного за допомогою таких поштівок».
Останнім часом до маєтку почали звертатися благодійники. Знаючи, що є така пошта, вони телефонують і запитують, чи не потрібна допомога. Забирають ті «проблемні» листи, в яких вказана конкретна адреса з конкретними проблемами…
Недавно Миколайко читав листа, де дитина пише, що не має мами, живе з татом, бабусею і дідусем. Дитина дуже хвора, перенесла дві операції на серце. Дівчинка пише, що дуже хоче отримати подарунок – ноутбук. Можливо, і цього листа передадуть комусь з «помічників Миколая», які зможуть допомогти дитині та подарувати їй справжнє свято. Адже разом з відповіддю на лист благодійники надсилають подарунки. Що саме – Миколай, хоч він і повинен все знати, – не відає. Але листи з подякою за подарунок дітки надсилають саме йому. Хто саме допоміг і яким дарунком – у маєтку не знають, бо облікових журналів не ведуть, і ніхто з благодійників не просить їх записувати.
Напевно, такою й повинна бути доброчинність – не для галочки, не на загал. Єдине, що й разу на рік для благодійності відчутно замало.
http://teacher.at.ua/publ/tvir_svjatij_mikolaj/32-1-0-6852
Святий Миколай
Святий Миколай – один з найпопулярніших святих Східних і Західних церков. Про нього відомо дуже мало, за винятком того, що він був єпископом Мири (тепер у Туреччині) в IV ст., і що він, ймовірно, народився в Патарі (біля сучасної Каламаки, Туреччина). Легенди про його добродійність, особливо по відношенню до дітей, і чудеса, пов'язані з ним, швидко розповсюджувалися Європою. В Україні культ Святого Ми-колая, ймовірно, ввів митрополит Єфрем (1089-98), на якого посилається популярний рукопис про чудеса Святого Ніколаса. Згідно хронікам церква в честь Святого Миколая вже була збудована у Києві протягом царювання князя Ігора.
В українських народних традиціях є дві фігури, відомі як Святий Миколай. Один, "теплий Миколай", святкувався навесні, 22 травня (9 травня за старим стилем), та інший, "старий Миколай", який святкувався взимку, 19 грудня (6 грудня за старим сти¬лем). Вважається, що теплий Миколай є покровителем сільського господарства. Говорять, що він ходить землею, розглядаючи засіяні поля, "висушуючи надто зволожені місця, і зволожуючи пересушені" після зими. Під час свята хазяїни повинні були приводити своїх коней в поля для першого нічного випасу, стригти овець і сіяти гречку. Святий Миколай повинен був захищати худобу від вовків, і його ім'я часто з'являлося в молитвах пастухів. Він був також покровителем молоді, особливо сиріт і бідних дівчаток. Говорили, що він допомагає у збереженні цнотливості і в пошуці чоловіка.
Згідно народній традиції старий Миколай приносить перший сніг, "обтрушуючи свою бороду". Він вважається покровителем ткацтва, прядиво і нитки часто приносилися до церкви на його свято, щоб "додати до його бороди". У Західній Україні дітям давали подарунки напередодні його свята.
Святий Миколай часто з'являється в гімнах і легендах. В Україні ікони з його зображенням дуже плекалися і знаходилися фактично в кожному будинку. Його ікона також розміщалася у важливому місці в іконостасі, зазвичай поряд з Ісусом, Богоматір'ю або святим покровителем церкви.
Волкова О.Ю., Погожих Г.М. Усі розмовні теми. English. - Х.: Торсінг плюс, 2013. - 608 с.
http://academia.in.ua/?q=node/1120
|
