Зима в моєму місті
Ось і знову після дощової осені в наше місто прийшла зима. Позаминулої ночі випав перший сніг - білий і пухнастий. Він заховає землю великою ковдрою , насипав замети , покрив дахи будинків . Коштують нерухомі дерева у сніговому уборі - красиві і нарядні , як у казці. Ставки і ставки скувало тонким льодом. Більшість птахів ще восени покинули наше місто і полетіли в теплі південні краї . Залишилися горобці , снігурі , голуби і ворони . Тепер вони бадьоро скачуть по білому снігу , вишукуючи собі корм. Зима - голодний час для птахів , тому їх потрібно підгодовувати. Я розсипаю хлібні крихти і насіння у себе на підвіконні , і вранці спостерігаю , як птахи їх клюють. Більше всіх мені подобаються снігурі з червоними грудками , але вони прилітають рідше , ніж інші птахи , а шкода.
Зима - чудовий час року. Правда , день закінчується дуже швидко , і темніти починає рано , але зате взимку дуже весело. Можна кататися на санчатах з гірки , на лижах і на ковзанах , грати в сніжки , ліпити сніговика . Накатав , награвшись , потім йдеш додому - мокрий , замерзлий , голодний і дуже щасливий . А вдома тепло і затишно , варто ошатна ялинка , горять гірлянди вогників. Зима - це ж час найкращих свят. Новий рік , Різдво , колядки , Масляна - скільки веселощів , смакоти і сюрпризів. У школі канікули - цілих два тижні! А перед канікулами святковий концерт , ялинка і конкурси - всі класи змагаються , хто краще . Репетируємо новорічні казки , вірші , танці та пісні. Малюємо і готуємо стінгазети , прикрашаємо клас . Учитель видає табеля з оцінками за перше півріччя , і якщо оцінки хороші , біжиш додому підстрибом , щоб порадувати маму і тата . А якщо оцінки погані - йдеш повільно , бо знаєш , що всі канікули проведеш за книгами. Тому й не поспішаєш .
Гарний час року зима. Кружляють сніжинки в повітряному танці , іноді вечорами завиває хуртовина. З дахів будинків звисають крижані бурульки , а на вікнах мороз малює химерні візерунки. Красиво все навколо і урочисто . Радієш зими і знаєш , що скоро настане весна і все почнеться заново.
http://vsigdz.com/load/gotovi_tvori/tvir_na_temu_zima_v_moemu_misti/51-1-0-644
Зима в моєму місті
Настала зима. Уже середина січня. Сьогодні ясний зимовий день, сонце світить сліпуче яскраво. Навколо всі білим-біло: м’який пухнатий сніг рівним шаром покрив землю. Сніг усюди: на ослонах, на дахах будинків, на деревах. Дерева коштують у снігу, немов яблуні в кольорі. Білі-Білі. І тільки подекуди видніються червоні грона горобини. Під горобинами багато пташиних слідів. Шосе скинуло із себе білосніжне вбрання, і здається, що дорога чорною змією ізвивається між високими будинками в білосніжних шапках. Люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжка своїх слідів, які переплелися між собою. А хлопці з радісними лементами спускаються на санках з пагорба: їм і в мороз весело. А сніг блищить на сонце, іскриться й переливається…
http://lessons.com.ua/zima-v-moyemu-misti-opis/
Зима в моєму мiстi
Настала зима. Уже середина сiчня. Сьогоднi ясний зимовий день, сонце свiтить слiпуче яскраво. Навколо всi бiлим-бiло: м'який пухнатий снiг рiвним шаром покрив землю. Снiг усюди: на ослонах, на дахах будинкiв, на деревах. Дерева коштують у снiгу, немов яблунi в кольорi. Бiлi-Бiлi. I тiльки подекуди виднiються червонi грона горобини. Пiд горобинами багато пташиних слiдiв. Шосе скинуло iз себе бiлоснiжне вбрання, i здається, що дорога чорною змiєю iзвивається мiж високими будинками в бiлоснiжних шапках. Люди кудись поспiшають, залишаючи на снiгу ланцюжка своïх слiдiв, якi переплелися мiж собою. А хлопцi з радiсними лементами спускаються на санках з пагорба: ïм i в мороз весело. А снiг блищить на сонце, iскриться й переливається…
Зима в моєму мiстi не приносить радостi нашiй двiрському собацi по кличцi Черныш. У нашiм дворi кожний пiд'ïзд опiкує свою дворнягу. Наш — Черныша. Черныш — непоказний худий пес iз довгим тонким хвостом, закрученим бубликом. Вiн весь чорний, без єдиноï свiтлоï плями. Особливо собака прив'язаний до тiтки Раï, що живе на останньому поверсi. У неï немає своïх дiтей, i всю любов вона вiддає двiрським собакам. Черныш — ïï улюбленець. Однак любов тiтки Раï не дуже виручає Черныша вiд зимових негод: холоднечi, вiтру, снiгу. Тiтка Раю намагалася брати його на зиму у квартиру, але пес звик до волi й не прижився в будинку. Узимку вiн спав на залiзному даху пiдвалу, де двiрники зберiгають своï лопати й мiтли Спочатку тiльки тiтка Раю пiдгодовувала собаку, але вуж занадто суворi зими видалися в останнi роки! От i стали жителi рiзних квартир допомагати ïй пiдтримувати пса. Хтось винiс i послав для Черныша на залiзному даху пiдвалу стару куртку; хтось зробив з великоï картонноï коробки з-пiд телевiзора щось на зразок будки для собаки. Накрили коробцi полiетиленовою плiвкою. I треба сказати, що Черныш благополучно проводив там зимовi ночi. Удень вiн з гавкотом жваво бiгав по заснiженому дворi, лякаючи голубiв i ворон Птахам теж не солодко взимку в мiстi, i ми намагалися не забувати виносити ïм сухою хлiб. А ще прикмета зими в моєму мiстi — це годiвницi на балконах для снiгурiв. Ми, наприклад, зробили годiвницю з полiетиленовоï пляшки. Перерiзавши ïï навпiл, ми пiдвiсили посудину до однiєï з мотузок для бiлизни на балконi, i насипали усередину насiннячок, поклали шматочки сала. Снiгурi смiло навiдувалися в годiвницю й пiдкрiплювалися У таких невигадливих турботах проходить зима. Стає навiть жаль, коли вона закiнчується. Здається, що своïм пiдопiчним ти нiбито вже й не потрiбний. Але ми не ображаємося на них. Наша любов безкорислива
http://nonlimiting.zyro.com/tvir-zima-u-moemu-m%D1%96st%D1%96.html
Зима у нашому місті
Білий пух сиплеться з неба й падає на землю, засипаючи її білою пеленою. Вулиці нашого міста побіліли, будинки перетворилися на крижані палаци, іній на деревах переливається під світлом сонця. З настанням зими наше місто змінилося, скрізь чути веселий сміх дітлахів, що граються в сніжки, катаються на ковзанці, ловлять падаючі сніжинки ротом. Навіть якщо хтось похмурий, сумний, але й він не може стримати посмішки, побачивши таку картину.
Зима розмальовує місто, надаючи йому найдивовижніші пейзажі. Особливо гарним є вечір. Сніг перетворюється на дрібний кришталь, що відблискує під сяйвом вуличного ліхтаря. Світло спалахує в будинках, перетворюючи місто у велике море з мільйонами вогників, на фоні яких літає білий пух, повільно кружляючи й падаючи на землю, він вкриває її білою периною. Настає ніч, і місто повільно поринає в сон.
Лілія Атамась, учениця 10 класу
http://www.athens.kiev.ua/zima-u-nashomu-misti/
|
