Мабуть, у кожної людини є своя заповітна мрія. Поки ми перебуваємо в дитячому віці, посередні й наші мрії. Приміром, проходить дитина за ручку з мамою біля магазина, побачивши там гарну іграшку, мріє про такий же самої, або ж йому схотілося собі гарне платтячко як у принцеси, сучасну модель ляльки із серії Братц, конструктор та інші радості дитинства

Як можна не любити зиму, з її багатоликої красою. Кругом нескінченні білі рівнини, килим з срібла покрив дахи будинків і гілки дерев. Розрум'янених дітвора повна нестримної радості грає в сніжки та ліплять снігових баб.

Недавно Миколайко читав листа, де дитина пише, що не має мами, живе з татом, бабусею і дідусем. Дитина дуже хвора, перенесла дві операції на серце. Дівчинка пише, що дуже хоче отримати подарунок – ноутбук. Можливо, і цього листа передадуть комусь з «помічників Миколая», які зможуть допомогти дитині та подарувати їй справжнє свято.

У захопленнях виховуються звички творчої людини, нахили, виробляється характер. Але багато що залежить від того, чим захоплюватися, чи вистачає в тебе волі довести до кінця розпочату справу.

Насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.

Психологи давно дійшли висновку, що настрій людини значною мірою залежить від повсякденного вітання, адже наш день починається з того, кого ми першого зустрінемо: тата, маму чи просто когось із однокласників по дорозі в школу. Наприклад, приступає людина до виконання якоїсь важливої роботи й за народною звичкою приповідає: «Щоб легко почалося та добре скінчилося!» або просто: «Боже, поможи!»

...Ведь день рождения — это единственный праздник, в центре внимания которого находишься ты и только ты. Утром просыпаешься и понимаешь, что сегодня особенное утро и день будет особенным, потому что в этот день ты появился на свет, впервые увидел солнце, небо, мамины глаза...